Перелік урядових та галузевих документів, що забезпечують дотримання законодавства в галузі охорони дитинства

Організація харчування учнів ЛФМЛ

Меню розроблялись на підставі норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305.

Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти

Меню обідів для учнів

Меню для учнів пільгових категорій

7-денне меню для учнів, що проживають у гуртожитку

Про створення комісії з громадського контролю

Результати опитування щодо якості харчування

Залучення батьків до освітнього процесу

Дискусія із залученням батьківської спільноти: "Ліцей вчора, сьогодні, завтра"

Облаштування простору у вестибюлі ліцею

Облаштування медкабінету та підсобного приміщення кухні

Поповнення комп'ютерної техніки

Інформація для батьків  та учнів

Через особливість навчально-виховного процесу ліцею робота психолога у значній степені здійснюється за запитом (індивідуальним, груповим) учасників освітнього процесу (учнів, батьків, педагогічних працівників). Запит - це звернення до психолога з проханням надати конкретну форму психологічної допомоги. Наприклад, запитами  можуть бути:

• неадекватність педагогічних впливів на особистість дитини;
• переживання дітьми негативних емоцій стосовно навчання, ставлення до навчання;
• вплив стресогенних факторів на успіхи в ліцеї;
• допомога у професійному самовизначенні учня/учениці;
• проблеми у соціально-психологічній адаптації у ліцеї;
• конфліктні ситуації в сім’ї;
• проблеми у стосунках з дитиною;
• занепокоєння психологічним станом дитини;
• проблеми психічного здоров’я дитини;
• інші проблеми, пов’язані з психологічним благополуччям дітей.

Запит можна здійснити:

1. За тел. 0994837608
2. Безпосередньо у ліцеї, краще напередодні зателефонувавши
3. На електронну адресу vlantuh@lpml.com.ua

STOP БУЛІНГ!

Регіональний центр з надання БПВД у Львівській області

 Підсумовуючи "16 днів проти насильства" - ліцеїсти 8-Б класу

 НЕ МОВЧИ!

У рамках проекту "16 днів проти насильства" мали зустріч з Оленою Гирбою (Регіональний центр з надання БВПД л Львівській області).

Кожна особа наділена гідністю, яку ніхто не може у неї забрати і особисті рамки, які ніхто не має права переступити.

Про насильство потрібно говорити, не замовчувати. Насильство потрібно зупиняти.

Боротьба з насильством щодо дітей в Україні

Про булінг

16 днів протидії насильству

Нехай не складається хибне враження, що основним завдання є побороти насильство, булінг. Але шляхом тренінгів, профілактичних бесід, навчити учнів - як уникнути насильства чи йому протистояти, а педагогічних працівників – як підтримати та як допомогти дитині-жертві насильницьких дій – ось яка справжня ціль.

Виховання у дітей та підлітків вміння відстояти свою точку зору та не піддаватися насильницьким діям, утвердження таких рис та навичок, як впевненість у собі, вміння налагоджувати ефективне спілкування з оточуючими, протистояти потенційним актам насильства, попереджати та долати ситуації насилля, допоможуть уникнути багатьох неприємностей та проблем.

67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з булінгом, такі дослідження від ЮНІСЕФ.

Такі основні тези про булінг:

• Булінг виникає, коли присутні три сторони: булер, жертва, спостерігач;
  • Якби не було третьої байдужої сторони, не було б ситуації насильства.
• Ми маємо давати дітям право говорити про будь-які почуття, щоб вони могли сказати, коли їх щось хвилює. У побутових моментах батьки можуть показувати, що є різні емоції.
  • Якщо дитина не зважає на булінг стосовно інших, батькам потрібно з нею про це поговорити. Щоб дитина не сприймала булінг як норму.
• З підлітками треба тримати руку на пульсі, але не варто тиснути на них. Їм потрібен час на рефлексію, аж тоді вони зможуть розповідати про свої проблеми.
  • Одне із завдань батьків показати - показати дитині різні варіанти реагування на певні ситуації, наприклад, конфлікт.
• Булінг викорінити не можливо, але можна створити середовище, яке його не толерує.

За телефоном 1547 звертаються з  питань звернень та повідомлень про/або від осіб, які постраждали від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або про загрозу вчинення такого насильства.

0800 500 335 Національна «гаряча лінія»

2 962 962 інформаційно_консультативна телефонна лінія підтримки (безкоштовно)

295 50 60 соціально-психологічні та юридичні консультації, групи взаємопідтримки.

Усі послуги безкоштовні, анонімні та конфіденційні.

ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19

Процедура подання (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)

1. Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
2. На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок булінгу (цькування).
3. Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.
4. До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.
5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу

1. Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.
2. Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
3. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор ліцею повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
4. Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
5. .У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції із заявою

Зразок скарги на жорстоке поводження з дитиною у навчальному закладі

ЗАЯВА

08 лютого 2019 року на перерві ______ПІП в присутності учнів словесно мене образила та нанесла тілесні пошкодження. Це призвело до нервового зриву, відмови бути присутнім на уроках. Звертаю Вашу увагу на те, що _____ПІП не вперше застосовує такий вид цькування по відношенню до мене та до інших учнів класу. Прошу вивчити факти, зазначені у заяві, та захистити мене від жорстокого поводження і психічного насилля з боку однокласниці __________ПІП.

Дата                                                                                                              П.І.П.

Керівник закладу:

• Розглядає таке звернення та реєструє у журналі обліку звернень та повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або загрозу його вчинення;
• З’ясовує усі обставин булінгу відповідно до Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України № 564/836/945/577;
• Скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. До складу такої Комісії можуть входити педагогічні працівники, (у тому числі психолог,) батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші зацікавлені особи.
  Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.
  Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

Рішення Комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.  Психологічний супровід таких осіб здійснює соціальний педагог у взаємодії із практичним психологом. 

Телефони довіри:

1. Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
2. Гаряча телефонна лінія щодо боулінгу 116 000;
3. Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
4. Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
5. Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 75;
6. Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
7. Національна поліція України 102.

Закон передбачає низку штрафів за цькування.

- Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.

- Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 - 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

- Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.